Святий Юда-Тадей був одним із дванадцяти Апостолів Ісуса Христа. Батьком його був Алфей, тобто Клеоп, брат святого Йосифа, Обручника Пречистої Діви Марії, а матір'ю – Марія Клеопова, близька родичка Матері Божої. В Євангелії читаємо, що Марія Клеопова безстрашно стояла під хрестом разом з Матір'ю Страждальною і Марією Магдалиною. Вона була дуже побожною жінкою. Її чоловік Клеоп був одним із тих, які сміливо розповідали про Христове Воскресіння. Саме йому разом з іншими вірними учнями з'явився Ісус Христос по дорозі в Емаус. Набожність батьків, а також спорідненість зі Святою Родиною, стали причиною, що і святий Тадей відзначався надзвичайними чеснотами. Коли настала пора апостольської діяльності Ісуса Христа, святий Юда-Тадей став його ревним учнем. Хоча він і був близьким родичем Спасителя, ніколи цим не чванився і називав себе слугою Христовим. Через збіг обставин носив він також таке саме ім'я, як Юда Іскаріот, через що виникла довголітня кривда для святого Юди-Тадея. Не дивлячись на його великі заслуги для віри і мученицьку смерть, люди забули про нього, вважаючи його за Юду-зрадника. Тепер установлено (після довгих століть та наукових досліджень), що Юда-Тадей і Юда Іскаріот – це дві різні особи.

В Євангелії від святого Йоана (Йо. 16, 22) читаємо, що при Тайній Вечері, після відходу Юди, один з Апостолів звернувся до Ісуса Христа із запитанням: “Господи, що ж сталося, що Ти маєш нам об'явитися, а не світу?” Св. Матей (Мт. 10, 3), перелічуючи імена дванадцяти Апостолів, називає Тадея і Його брата Якова, синів Алфея. А св. Марко (Мр. 3, 14–19), розповідаючи, як Христос вибрав Апостолів з натовпу, що супроводжував Його, пише, що Ісус покликав дванадцятьох, щоби були з Ним і йшли проповідувати, і дав їм владу виздоровлювати від недугів і виганяти бісів. Тут Євангелист називає імена апостолів: Петро, Яків, Йоан, Андрей, Филип, Вартоломей, Матей, Тома, Яків Алфеїв, Тадей, Симеон Кананія і Юда Іскаріот.

Після Вознесіння Христового святий Тадей голосив слово Боже в Галилеї, Самарії та Юдеї, а пізніше – в Аравії, Сірії і Месопотамії, навчав також у Персії, а вінець мучеництва здобув у Суантре. Дата смерті святого Юди-Тадея невідома, одначе певним є те, що він жив ще у 65 році і тоді написав своє “Соборне Послання”. Це “Соборне Послання” Юда-Тадей написав по-грецьки. Змістом його є застереження вірних перед фальшивими науками єретиків. Ось цитати з нього: “Хай милосердя, мир і любов вам примножаться! Любі, докладаючи всієї пильності написати вам про наше спільне спасіння, вважаю за конечне написати вам, щоб заохотити вас боротися за віру, раз назавжди передану святим. Бо до вас просмикнулись деякі люди, що були здавна призначені на засуд: безбожні, які благодать Бога нашого обертають на розпусту й відрікаються від нашого єдиного Владики і Господа Ісуса Христа” (1, 2-4). А відтак, перелічивши відступників, облесників і безбожників, пише: “Ви ж, любі, що будуєтеся вашою найсвятішою вірою і молитеся у Св. Дусі, бережіть себе самих у любові Божій, очікуючи милості Господа нашого Ісуса Христа для вічного життя. Тих, що вагаються, старайтеся переконати; інших рятуйте, вириваючи з вогню; до інших майте повне страху милосердя, ненавидьте навіть одежу, забруднену тілом” (1, 20-23). Апостол закликає вірних до єдності й любові у Дусі Святому і до молитви. Згідно з Його наукою, єретиків належить вважати за осуджених через їхні помилки. Тих, які наражені на небезпеку занепаду у вірі, необхідно оберігати, вириваючи з вогню пороків, а над тими, що вагаються, треба мати милосердя, щоб не повторювати помилок не без власного страху, а також безнастанно боротися з думками, словами і вчинками, які роблять душу неначе сплямленою шатою.

У цьому посланні звертає на себе увагу виняткова лагідність і сердечність автора. Віддзеркалюється в ньому також увесь характер святого Тадея, найвірнішого і терпеливого слуги Ісуса Христа. Помер він останнім з Апостолів, бо в цьому посланні є така згадка: “Ви ж улюблені, пам'ятайте слова, сказані перед тим Апостолами нашого Господа Ісуса Христа” (1, 17). Хоча це послання написане старою мовою, як усе Святе Письмо, воно однак є зрозумілим і промовляє до людей нашого століття.

Святий Юда-Тадей, як і зрештою кожен Апостол, терпів багато переслідувань, але під час своїх подорожей продовжував навертати багато поган і славився чудами, які формували ревних визнавців Христової віри. Своє працелюбне життя закінчив він у мученицькій славі. Побожне передання свідчить, що його забито палицями. Тіло Тадея перевезено до Риму і захоронено в Соборі св. Петра, потім – в Лятеранській Базилиці, яка носить назву Матері Церков Християнських. У каплиці св. Павла висить прекрасний образ св. Юди-Тадея, якого вшановують у Римі як покровителя купців.

Загалом, культ св. Тадея дотепер ще мало розповсюджений, небагато є церков, які носять його святе ім'я. “Набожність в честь Юди-Тадея, – пише великий шанувальник святого о. прелат С. Шпетнар, – була протягом століть у забутті. Культ святого Тадея багато потерпів через однакове ім'я з Юдою Іскаріотом. Але тепер культ святого Юди-Тадея починає широко розповсюджуватися”. Про це пише також Ернест Гелло у своїй книжці “Обличчя святих”: “Чому ж, якщо ми відкриваємо щораз нові зірки на небесному склепінні, не могли би ми відкривати їх на іншому, величному Небі?”

Набожність в честь св. Тадея поширилася за останній час у цілому світі. Факти стверджують, що коли хтось в найбільш важких життєвих обставинах звертається до святого Тадея, той напевно одержує ласки, які просить, а також отримує зміцнення душі, щоб нести свій хрест радо з підкоренням волі Божій. Це є Божа воля, щоб ми при надзвичайно важких обставинах, у справах складних і в людському розумінні повністю безнадійних, приходили саме до святого Тадея.

Святий Юдо-Тадею, близький родичу з Найсвятішою Матір'ю Божою, великий Апостоле і Мученику, славний Чудотворче, що помагаєш своїм шанувальникам, які вірують у Твоє успішне заступництво перед Богом у важких особливих обставинах, порятуй мене, благаю, прийди до мене з допомогою. Ти, що одержав від Бога привілей помагати у розпачливих і безнадійних обставинах, змилуйся наді мною. Моє життя – це безустанна хресна дорога. Кожен день приносить мені смуток і горе, а серце моє сповнюється болем, бо у всьому знаходжу лише страждання. У цій постійній боротьбі бракує мені вже сил, занепадаю духом, тривога і розпука огортають мою душу, і здається мені, що Провидіння Боже про мене забуло. Чи ж твоя доброта не змилосердиться над моїми злиднями? Благаю, вислухай мене! Випроси у Бога те, що прошу (назвати прохання), а я до кінця життя з вдячністю буду шанувати Тебе, як мого особливого Опікуна і буду дякувати Богові за отриману через Тебе ласку й поширювати по світі пошану Твого імені.

взята зі стародавньої книжки 1794 р.

Киріє елейсон!

Христе елейсон!

Киріє елейсон!

Христе, послухай нас.

Христе, вислухай нас.

Отче з неба, Боже – змилуйся над нами.

Сину Відкупителю світу, Боже – змилуйся над нами.

Духу Святий, Боже – змилуйся над нами.

Свята Тройце, єдиний Боже – змилуйся над нами.

Свята Маріє, Мати Божа – молися за нами.

Святий Йосафате – молися за нами.

Святий Йосифе – молися за нами.

Святий Тадею, радосте Твоїх святих батьків – молися за нами.

Святий Тадею, прикрасо Святої Родини – молися за нами.

Святий Тадею, близький родичу Ісуса, Марії і Йосифа – молися за нами.

Святий Тадею, що виховувався в Назареті разом з Ісусом Христом, нашим Спасителем – молися за нами.

Святий Тадею, якого Ісус Христос вибрав на Апостола – молися за нами.

Святий Тадею, який став вірним наслідником Христовим – молися за нами.

Святий Тадею, який на Тайній Вечері одержав з глибокою шаною Найсвятіші Тайни – молися за нами.

Святий Тадею, який в день Зелених Свят разом з іншими Апостолами прийняв Духа Святого – молися за нами.

Святий Тадею, який своїми проповідями багатьох поган навернув до правдивої Христової віри – молися за нами.

Святий Тадею, який за ласкою Духа Святого творив великі чудеса – молися за нами.

Святий Тадею, який погордив погрозами безбожних, безстрашно ширив правдиву Христову віру – молися за нами.

Святий Тадею, який з апостольською ревністю направлявся до Персії голосити слово Боже – молися за нами.

Святий Тадею, який своїм посланням освітив Церкву Святу, – молися за нами.

Святий Тадею, який з вінцем мученика був прийнятий до вічної слави, – молися за нами.

Святий Тадею, який за святу Христову віру поніс смерть мученичу, – молися за нами.

Святий Тадею, який в день страшного суду будеш разом з Ісусом Христом нас судити, просимо Тебе, вислухай нас!

Святий Тадею, ми, Твої діти, просимо Тебе, вислухай нас!

Святий Тадею, щоб Ти стеріг всіх вірних у витриванні в правдивій вірі Христовій, просимо Тебе, вислухай нас!

Святий Тадею, щоб Ти звелів усім християнським правителям дати мир і злагоду, просимо Тебе, вислухай нас!

Святий Тадею, щоб Ти випросив у Бога навернення всіх заблуканих і невірних, просимо Тебе, вислухай нас!

Святий Тадею, щоб віддалив від нас всякі грішні думки і підступні спокуси сатани, просимо Тебе, вислухай нас!

Святий Тадею, щоб всіх, хто Тебе почитає, звелів Ти взяти під свою опіку і захист, просимо Тебе, вислухай нас!

Святий Тадею, щоб зберіг нас від тяжких гріхів і небезпечних нагод до них, просимо Тебе, вислухай нас!

Святий Тадею, щоб боронив нас від злих наклепницьких язиків, просимо Тебе, вислухай нас!

Святий Тадею, щоб Ти перед нашою смертю звелів нам прийняти Найсвятіші Тайни, просимо Тебе, вислухай нас!

Святий Тадею, щоб в останній годині зміцнив нас і зберіг від напастей злого духа, просимо Тебе, вислухай нас!

Святий Тадею, щоб випросив Ти для нас у Божого Судді, Ісуса Христа, ласкавий вирок, просимо Тебе, вислухай нас!

Святий Тадею, щоб запровадив нас у Країну вічної радості, просимо Тебе, вислухай нас!

Святий Тадею, щоб Ти надав допомогу всім душам християнським, а особливо Твоїм почитателям, просимо Тебе, вислухай нас!

Святий Тадею, наш Опікуне і Заступнику, просимо Тебе, вислухай нас!

Агнче Божий, що береш на себе гріхи світу, вислухай нас, Господи!

Агнче Божий, що береш на себе гріхи світу, прости нам, Господи!

Агнче Божий, що береш на себе гріхи світу, помилуй нас, Господи!

Просимо Тебе, Всемогутній і Милосердний Боже і Спасителю наш, щоб ми через заслуги і заступництво Святого Тадея, Твого вибраного Апостола, якого ми набожно почитаємо, змогли доступити Твого Божого благословення.

О Найдобріший Ісусе Христе, наш Господи, Спасителю! В поєднанні з незбагненною небесною славою, яка з Пресвятої Тройці спливає на все людство, на Пресвяту Богородицю, на всіх Ангелів і Святих, величаю Тебе і складаю подяку за ласки і дари, якими Ти обдарував Твого вибраного Апостола, що мав щастя належати до Твоєї Родини, благаю Тебе, ради заслуг заступництва святого Юди-Тадея, подай мені ласку і допомогу у всіх потребах, особливо в годині смерті, проти злобних витівок сатани. Амінь.

“Отче наш...”, “Богородице Діво...”, “Слава: і нині...” (по З рази).

Святий Тадею, прийди мені з допомогою, щоб я міг (могла) повіки звеличувати милосердя Господнє.

Ціле своє життя буду Тобі вдячний (вдячна) і залишуся ревним Твоїм шанувальником. Амінь.

О святий Юдо-Тадею, що був гідний належати до родини Спасителя, Пресвятої Діви Марії і Святого Йосифа, прибігаю до Тебе через Найсвятіше Серце Ісуса, хочу приносити Богу славу за ласки, Тобі уділені. Впавши на коліна, прошу Тебе покірно, через Найсвятіше Серце Ісуса, споглянь на мене милосердно, не погорди моєю смиренною просьбою, щоб моє довір'я не було захитане. Тобі Бог уділив ласку зі своїм могутнім заступництвом приходити до людей з допомогою у безнадійних обставинах. О, прийди до мене з поміччю, щоб я міг (могла) звеличити Боже милосердя на віки віків. Амінь.

Усе життя буду Тобі вдячний (вдячна) і стану Твоїм (Твоєю) ревним шанувальником.

Святий Тадею, особливий Опікуне в безнадійному становищі, молися за нас! Амінь.

За матеріалами видання:
Дев’ятниця до Св. Тадея. – Івано-Франківськ: Нова Зоря, 1996. – 32 с.

Св. Апостол Петро – Верховний Пастир Церкви, поставлений на цей уряд самим Христом, хоч був низького походження, рибалка. За свій твердий характер отримав від Господа ім’я Скала – по євр. Кифа, по-гр. Петро. Відзначався великою відданістю і любов’ю до Вчителя. Маючи велику і жертвенну любов до Господа, кинувся в море, і поспішив, щоб по воді прийти до Нього, але оточений сумнівами, злякався і почав потопати, і закликав до Ісуса: “Господи, спаси мене”. Ісус зараз же подав йому руку. І тим він дав нам приклад у всіх небезпеках просити руки помочі від Бога.

Св. Петро також дав нам приклад, що не можна надмірно довіряти своїм силам. Він тричі, за пророцтвом Господа, відрікся від Нього, але знову сила Божа проявилася в немочі, бо опісля трикратно заявив свою вірність і любов до Вчителя: “Господи, Ти все знаєш, і Ти знаєш, що я люблю Тебе”, а сльози покути і жалю в нього не просихали аж до смерті. Знаючи його безмежну відданість і посвяту, Христос настановляє його Головою Церкви.

Св. Петро так сильно полюбив свого Вчителя, що віддав за Нього своє життя на хресті, а що не вважав себе гідним померти так, як Спаситель, тому просив, щоб розп’яли його головою донизу.

Просімо у Св. Петра відданості, жертвенної любові до Бога та ласку правдивого покаяння і жалю за гріхи.

Св. Апостол Павло – взірець християнської ревності. Він був правдивим і невтомним працівником у Христовому винограднику. Посідав найвищі школи і знання. Не був одруженим, тому цілковито посвятився на службу Христові. У праці і ревності ніхто з апостолів не міг з ним зрівнятися. Проте, задля своєї глибокої покори, завжди називав себе найменшим і останнім з апостолів. Він також є для нас прикладом мудрості, чистоти та любові до Бога. Завжди покладався на Божу ласку і силу: “Все можу в Христі, що мене укріпляє”. Багато працював і багато перетерпів для Христа: “…у тюрмах, під ударами надмірно, …від юдеїв прийняв п’ять разів по сорок ударів…, тричі киями бито, тричі корабель розбивався; день і ніч перебував у безодні; часто у подорожах, у річкових небезпеках, небезпеках від розбійників, від земляків, від поган, у небезпеках у місті, в пустині, на морі, від братів неправдивих, у праці та втомі, у недосипаннях, у голоді, спразі, в постах, у холоді і наготі, у переслідуваннях…” (ІІ Кор. 11, 24-28).

Удостоївся за життя побувати на небі, як про це сам згадував. Здобув велику ступінь святості, про що також свідчать його слова: “Вже не я живу, але Христос живе у мені”.

Віддав своє життя за Христа, був убитий мечем.

Просімо у св. Павла мудрості, ревності, покори та любові до Бога.

Молитва

Святі Верховні Апостоли Петре і Павле! Тверді і непохитні стовпи Св. Церкви Католицької, що душі свої за Христа віддали і кров’ю вашою ґрунт Його удобрили. Вислухайте молитви і зітхання дітей ваших, які серцем смиренним сьогодні приносимо. Бо в беззаконнях творимо діла свої і за це в бідах, мов серед хмар, перебуваємо, бо на єлей доброго життя дуже збідніли ми, тому обезсилені і противитись не можемо проти вовків хижих, які чигають на життя наше. Ви отримали від Господа владу над демонами, тож захистіть нас від їхнього смертоносного і згубного впливу на нас. О, сильнії! Допоможіть нести немочі наші, не покидайте нас, щоб не були відкинені ми від любові Божої, але добрим заступництвом вашим захистіть нас. Хай помилує Господь всіх нас за молитвами вашими, хай простить гріхи наші і хай сподобить зі своїми святими блаженного Царства Агнця Свого. Бо Йому належить честь і слава, і поклін во віки віков. Амінь.

Св. Петре, випроси для мене в Бога ласки відданості і жертвенної любові до Бога, щоб я ніколи надмірно не покладався на свої сили, але уповав на Господа, а також ласку правдивого покаяння і жалю за мої гріхи.

Св. Павле, випроси для мене в Бога ласку мудрості, ревності, покори, а також ласку все зносити і терпіти з любові до Бога.

„Як зоря перед настанням світлого дня”, так серед глибокої поганської ночі, що огортала Руську землю, засіяла св. Ольга, велика душею і розумом жінка князя Ігоря, мати князя Святослава, а бабця св. Володимира.

Зі знатного роду, правнучка Гостомисла, володаря Новгороду, проживала вона поблизу міста Пскова, де і зустрілася зі своїм майбутнім чоловіком, який покохав її за красу та незвичайний розум.

Про діла Ігоря, про його смерть серед древлян, про пімсту вдови Ольги знаємо з історії. Після смерті чоловіка управляла княгиня Ольга не як жінка, а як сильний і розумний муж, твердо тримаючи в своїх руках владу і мужньо обороняючись від ворогів; для останніх вона була страшною, а для своїх людей – улюбленою, як милостива і благочестива правителька, як справедливий суддя, який нікого не ображав, накладаючи покарання з милосердям. Нагороджуючи добрих, вона вселяла злим страх, віддячуючи кожному за його вчинками. У всіх справах управління вона виявляла далекоглядність і мудрість. При цьому Ольга, милосердна душею, була щедрою до бідних, убогих і знедолених. До її серця швидко доходили справедливі прохання, і вона швидко їх виконувала. Всі справи її, не дивлячись на те, що вона була язичницею, були угодні Богу, як достойні християнської благодаті. Зі всім цим Ольга поєднувала стримане і цнотливе життя: вона не хотіла виходити заміж вдруге, перебуваючи в чистому вдівстві, утримуючи синові своєму до днів його повноліття княжу владу. Коли ж останній змужнів, вона передала йому все управління, а сама, сховавшись від слави і піклування, жила поза турботами управління, вдаючись до справ благодійності, опікуючись внуками, виховувала Володимира. На дно його серця поклала добру основу. І коли завмер Володимир месник і кровожадний, залишився Володимир справедливий, сердечний, повний любови. Таким зробила його віра Христова, а зерна тої віри посіяла в серці його – Ольга. І в тому найбільша її заслуга.

Як купець шукає дорогоцінні перли, так Ольга від щирого серця шукала істинного богошанування і знайшла його таким чином. З провидіння Божого вона почула від деяких людей, що є один істинний Бог, Творець неба, землі і всього творіння, в Якого вірують греки. Крім Нього ж немає іншого Бога.

Прагнучи істинного богопізнання не лінива від природи Ольга захотіла сама піти до греків, щоб своїми очима подивитися на християнську службу і повністю переконатися у їхньому вченні про істинного Бога. Взявши з собою особливо знатних мужів, вона відправилася з великим багатством до Царгороду по воді. Там її прийняли з великою честю цар і патріарх, яким Ольга вручила щедрі дари, достойні таких осіб. У Константинополі Ольга навчалась християнській вірі, щодня старанно слухаючи Слово Боже і придивляючись до величності богослужбового чину та інших сторін християнського життя. Серце її загорілося любов’ю до Бога, в Якого вона увірувала без сумніву. Тому Ольга висловила бажання прийняти святе хрещення. При Хрещенні Ольгу нарекли Єленою, як і першу християнську царицю – матір Костянтина Великого.

Повернувшись до Києва, нова Єлена – княгиня Ольга, як сонце почала проганяти темряву ідольського нечестя, провіщаючи затьмарені серця. Вона побудувала першу церкву в ім’я святителя Миколая на Аскольдовій могилі, і багато киян навернула до Христа Спасителя. Але сина свого Святослава вона ніяк не могла привести до істинного розуму – пізнання Бога: повністю віддаючись військовим походам, він не звертав уваги на слова матері. Свята Ольга відвідувала міста, навертаючи людей до віри Христової всюди, де тільки могла. При цьому вона знищувала ідолів, ставлячи на їх місця чесні хрести, від яких для переконання язичників звершувалося багато знамень і чудес.

Померла св. Ольга 11 липня 969 р., проживши у християнстві 15 років. Перше місце її поховання невідоме. Але знаємо, що князь Володимир, який хрестив Русь, переніс її останки до Десятинної церкви Богородиці й поховав у кам'яному саркофазі. Церкву було зруйновано 1240 р. татаро-монголами. Знайдена археологами шиферна гробниця княгині Ольги — справжній витвір середньовічного мистецтва — зберігається нині у Софійському соборі.

За матеріалами книжки:
І. Я. Луцик. Ілюстроване життя святих. – Львів, 1907.

На великокняжому престолі в Києві засів Володимир, син Святослава, а внук св. Ольги-Єлени.

Збираючи під своє володіння чужі території, він значно розширив кордони своєї держави. Жорстоким, навіть лютим, постає князь у першу половину свого князювання. Зміцнивши державу війнами, силою, страхом, він вирішив, що надалі основою для подальшого життя і розвитку виступатимуть не примусові чинники, а добра воля. Тоді ж стався перелом і в душі Володимира. Зерна віри і благочестя, що прищеплювала своєму внукові княгиня Ольга, зрештою дали добрі сходи. Поступово у князя з’явився твердий намір долучитися до християнства, прийняти хрещення.

Однак великий князь не хотів накидати народові своєї волі. Отож, за радою старшин народу вислано десять мудрих, досвічених мужів, а вони пішли в чужі краї пізнавати кожну віру і обряд. Коли ж повернулися, то сказали, що сподобалося їм у Греків, що під час богослужіння, немов то Ангели стоять при престолі і радили князеві прийняти віру з Греції, бо “коли б віра грецька не була добра, то Ольга, прамати твоя, жінка мудріша від всіх людей, не була б її прийняла!”

Володимир не вмів коритися, і не вмів просити; він пішов походом (988 р.), зайняв Корсунь, а тодішнім цісарям пригрозив, що почне завойовувати й далі грецькі області, якщо не дадуть йому сестру свою Анну за жінку. Анна згодилася на це, але при умові, що Володимир охреститься. В церкві св. Апостола Якова, наперед навчений правд віри, прийняв Володимир з рук Корсунського єпископа св. Хрещення, а на нім ім’я Василій. Був це 988 рік. Разом з ним охрестилося багато дружинників. Після хрещення одружився Володимир-Василій з Анною, а на пам'ятку в Корсуні побудовано церкву св. Василія.

Св. Володимир прийняв Св. Віру тоді, коли ціла св. Церква була з'єднана разом, і не було розділу і схизми. Прийняв, отже, Св. Віру з найчистійшого джерела, правдиву, таку що визнає верховну власть наслідників св. Петра, яко видимого голови св. Церкви – папів римських.

Повернувшись до Києва, св. Володимир приступив до хрещення цілого народу. І прийшов день великий, день спасений, коли нарід вступив в води Дніпра, щоби прийняти св. Хрещення. Прийняття християнської віри для нашого народу було подією величезної ваги. Це було проривом у світ духовного оновлення й самодостатності. Ця подія відкрила доступ до християнської культури, письменства, традицій. Святий князь Володимир після прийняття хрещення (з ім’ям Василь), після свого духовного народження цілковито змінився. Він починає будівництво багатьох храмів. При церквах організовувалися школи, аби забезпечити молодому поколінню християнське виховання. Християнство відбилося на всьому народному побуті: несло пом’якшення в суспільні відносини, викорінювало багатожонство, змінювало сприйняття ролі жінки, переглядало погляди на рабство.

Християнський досвід робив з князем дивовижні зміни. Він став добрим, лагідним з усіма. Основну свою діяльність він тепер вбачав у благодійності: будував лікарні, притулки для старих і немічних, відпускав на волю рабів, звільняв від залежності боржників і невільників, дбав про хворих та бідних. З часом він навіть злочинців не хотів засуджувати до смертної кари, оскільки вважав те гріхом. Він був, за словами Київського митрополита Іларіона, “...одягом для нагих, поживою для голодних, прохолодою для спраглих, помічником для вдовиць, притулком для мандрівників, пристановищем для бездомних, захисником скривджених і збагачувачем убогих”. Добра слава про святого князя поширювалася серед народу. Наприкінці свого життя він став найшанованішою особою в державі.

Помер хреститель Київської Русі 15 липня 1015 року і був похований у збудованій ним 996 року Десятинній церкві.

За матеріалами книжки:
І. Я. Луцик. Ілюстроване життя святих. – Львів, 1907.

Киріє, елейсон!

Христе, елейсон!

Киріє, елейсон!

Христе, послухай нас!

Христе, вислухай нас!

Отче з неба, Боже – змилуйся над нами!

Сину, Відкупителю світу, Боже...

Духу Святий, Боже...

Свята Тройце, єдиний Боже…

Святая Маріє, Царице всіх Ангелів і святих – молися за нами!

Свята Маріє, непорочно зачата...

Свята Ненько Анно...

Свята Анно, Ненько Цариці Діви Марії...

Свята Анно, правдива Бабусе Ісуса Христа...

Свята Анно, знаряддя Святого Духа...

Свята Анно, вірна дружино св. Йоакима...

Свята Анно, дзеркало супруг...

Свята Анно, взоре вдовиць...

Свята Анно, чудо терпеливости...

Свята Анно, Мати уповання...

Свята Анно, Мати постійности...

Свята Анно, Мати молитви...

Свята Анно, Мати благословення...

Свята Анно, сосуде святости...

Свята Анно, милосердна Мати...

Свята Анно, потіхо зажурених...

Свята Анно, помоче убогих...

Свята Анно, освободителько полонених...

Свята Анно, охороно дівиць...

Свята Анно, забороло переслідуваних...

Свята Анно, пристане твоїх почитателів...

Ми, бідні грішники, благаємо Тебе – вислухай нас!

Для Твоєї любови до Ісуса, Марії...

Для Твоїх чеснот та заслуг...

Для Твоєї доброти та милосердія...

Для ласк, якими нас Бог обдарив задля Тебе...

Для ласки, що Тебе Бог вибрав на Бабусю свого Сина...

Для ласки, що Ти почала Преч. Діву Марію без первородного гріха...

Для щасливих хвиль, які Ти провела з Ісусом і Марією...

Для радости, яку Ти унаслідувала в небі...

Для почести, яку Тобі віддають усі святі в небі...

Агнче Божий, що береш на себе гріхи світу, вислухай нас, Господи!

Агнче Божий, що береш на себе гріхи світу, прости нам, Господи!

Агнче Божий, що береш на себе гріхи світу, помилуй нас, Господи!

Перший день

Св. Анна – ненька Божої Матері

Призадумаймося над великою ласкою, якою Бог наділив св. Анну, коли вибрав її на Неньку Сеї, що була скарбницею ласк, що була Матір'ю Єди-нородного Сина. Саме в тому лежить велика гідність і привілей св. Анни, що її призначив Бог на Неньку Небесної Цариці. Тому великий отець Церкви св. Іван Дамаскин, розважаючи над гідністю й величчю св. Анни, сказав: “Ти є блаженна, тричі блаженна, свята Нене Анно. Ти одержала від Бога й вродила блаженне Дитя, з котрого прийшов на світ Христос, квіт життя. І ми, блаженна Пані, радіємо Твоїм щастям, що Ти стала Матір'ю Марії. Наші уста величають Тебе в Твоїй Доні. Ти гідна похвали понад усі похвали всіх відкуплених за те, що Ти дала життя Сій, що нам уродила Ісуса Христа”.

Слухай цих слів, набожний християнине, спіши до повної ласки та Бо-гом вибраної св. Анни. Тішся її щастям та високим достоїнством.

Відпустова молитва до св. Анни

Серцем, переповненим діточою простотою, паду до Твоїх стіп, Блаженна св. Анно! Ти є цим вибраним єством, що заслужило собі великі ласки в Бога – через свої чесноти та святість дати життя скарбничці всіх ласк, Цій Благодатній між невістами, Матері Слова, найчистішій Діві Марії. Вдив-ляючись у Твої вивищення, благаю Тебе, ласкава свята, позволь, щоб я став (ла) членом Твоїх вибраних слуг і до них належав (ла) до кінця мого життя. Окружи мене Твоєю сильною опікою й випроси мені ласки наслідувати Твої чесноти, якими ти відзначалася на землі. Дай мені пізнання моїх гріхів, дай мені жаль за них, дай мені ревну любов до Ісуса та Марії, дай мені ласку точного та витривалого сповнювання обов'язків мого стану! Охорони мене перед усіма небезпеками мого життя та будь при мені в послідній хвилі мого життя, щоби я осягнув (ла) спасення й прийшов (ла) до неба, щоби з Тобою, найщасливіша Мати, величати й хвалити навіки Боже Слово, яке носила Твоя найчистіша Доня, Пречиста Діва Марія.

Отче наш (три рази), Богородице Діво (три рази), Слава Отцю і Сину, і Святому Духу і нині, і присно, і во віки віков. Амінь.

Другий день

Свята Анна – мати святої віри та надії

Подивляймо велику віру та сильне, немов скала, уповання св. Матері Анни. У той час усі праведники з тугою благали Бога про скоре зіслання Месії. Чим більшу біду й упадок людства вони бачили, тим горячіше благали вони Бога. Так усильно просила Бога й св. Анна про зіслання Месії, і то з такою вірою й живою надією, що про Неї пише сестра Марія Абреза у своїх об'явленнях ось що: “Прихід Спасителя на світ приспішили заслуги св. Анни більше, як інших святих Старого Завіту”. Та ще під іншим поглядом виявляє св. Анна своє велике та сильне уповання на Бога. У жидів були у великій неславі супружжя, де не було дітей. До тих нещасних бездітних родин належала й св. Анна. Кільканадцять літ благала Вона Бога, щоб відняв від Неї цю зневагу. Бог нагородив її довір'я, й то в такій високій мірі, що саме її відзначив перед усіма матерями, бо стала Ненькою Матері Відкупителя світу.

Нумо, діти св. Анни, спішіть до Неї, якщо у вас на серці жура та смуток. Вона вимолить вам у свого внука, Ісуса Христа, покору Божій волі й діточе уповання на Бога.

Молитва

До Тебе, свята Ненько Анно, підношу мій повний уповання зір, бо Ти удостоїлася перед Богом великої ласки стати Ненькою Матері Божої. Саме тому кличу до Тебе: “Ти – дзеркало та взір віри й уповання Бога. Ти, Утішителько засумованих, проси для нас ласки та Божого помилування, щоби ми не впали серед небезпек та терпінь цього світу, але скріплені небесними радощами, видержали терпеливо та могли колись з усіма святими веселитися на кращому світі огляданням Бога.

Випроси нам ще задля Твоєї сили ласку (...) о котру Тебе усильно благаємо, о свята, о повна ласк Нене Анно”.

Отче наш (три рази), Богородице Діво (три рази), Слава Отцю і Сину, і Святому Духу і нині, і присно, і во віки віков. Амінь.

Третій день

Св. Анна є матір'ю молитви й побожности

Глядім на св. Анну, заглиблену в молитві, яке святе було її діло. Багато та безупинно молилася Вона про прихід Месії, а молилася Вона всією душею, з любов'ю і упованням, жертвуючи Себе Саму. Саме тому називає її Церква сильною Панею, а саме сильною й могучою в її безустанній молитві. Успішною є витривала молитва праведника, та молитва св. Анни була сильніша від молитов інших праведників, серед яких Вона жила. Вона, наче ця сильна Юдит, врятувала молитвою свою вітчизну. Вона – мов цар Давид, що став до боротьби з грізним Голіятом з молитвою на устах, і якого саме через силу молитви побідив.

З молитвою св. Анни все лучилася Божа боязнь та любов і вдячність за одержані добродійства. Саме тому спішім до св. Анни та просім у цієї святої Неньки про ласку та добру молитву.

Молитва

Просимо Тебе в покорі, свята Ненько Анно, будь нашою Ненькою перед Богом і нашим Вітцем. Ми маємо до Тебе особливе уповання й віримо, що Бог вислухає наші молитви, якщо Ти їх занесеш перед престіл Всевиш-нього. Саме тому, що Бог Тебе вибрав на Неньку Матері свого Сина, тому то Ти можеш усе легко дістати від Нього. А що Бог вислухав усі Твої просьби, коли Ти жила на землі, не відмовить Тобі й сьогодні ні в чому, про що Ти просити будеш. Вислухай нас нині, наша люба Ненько св. Анно, й підтримай наші молитви про (...) заступництвом Твоєї Доні, Непорочної Діви Марії. А ми не сумніваємося, що будемо вислухані задля Твоєї просьби через заслуги Твого внука, а нашого Спасителя, Ісуса Христа.

Отче наш (три рази), Богородице Діво (три рази), Слава Отцю і Сину, і Святому Духу і нині, і присно, і во віки віков. Амінь.

Четвертий день

Свята Анна – мати святости

Подивляємо велику святість та благородність святої Нені Анни, а була Вона дійсно великою. Це потвердив сам Всевишній тим, що дав їй за Доню найсвятішу та вічно-Діву Марію. її почала Вона без первородного гріха, й то лише одна однісінька з-поміж усіх жінок була відзначена цим величним достоїнством.

Тому саме кличе св. Іван Дамаскин: “Справедливо є й зовсім слушно, що ми хвалимо Тебе та величаємо, о свята Ненько Анно, бо Ти є вибрана Богом цею невістою, що вислужила собі ласку в Бога стати тою врожайною ни-вою, що видала на світ Матір вічного Бога Ісуса”.

Свята Анна подібна до корабля, що переносить нас через хвилі гріха. Вона є нашим відкупленням та через Свою Доню Марію та Внука Ісуса веде нас до неба. Вона є цим нарістком з кореня Єсея, з котрого вийшов та зацвів гарний квіт дівства в особі Пречистої Діви Марії. Вона є знеслою святинею, у котрій спочив святий кивот – Ісус Христос. Тому спішім до святої Неньки, якщо ми в непевності щодо нашого спасення. Свята Анна може й схоче нам помогти, вона зробить нас святими.

Молитва

Поздоровляємо Тебе, свята Анно, цілим серцем та тішимось Тобою, бо Ти дістала від Бога багато ласк. Саме для Твоєї величі просимо Тебе, бере-жи нас. Тому й приходимо до Тебе, бо знаємо, що Ти, ласкава й добра Мати, не відтрутиш нікого, хто до Тебе приходить, хто в Тебе шукає захисту та в Тебе просить помочі й заступництва. Поможи й нам, свята Нене, в нашій потребі (тут висказати свою просьбу) та будь при нас і вислухай нас. На Тебе надіємося та віримо, що виєднаєш нам ласку, що будемо вислухані, бо наш Господь, а Твій великий Внук Христос не відмовить Тобі ні в чому, про що Його просити будеш. Тому то, свята Анно, прихили Твоє вухо до нас та вислухай нас. Випроси нам у Бога, якщо така Його свята воля, щоби ми були вислухані, щоби цим ми ще більше навіки Його величали. Амінь.

Отче наш (три рази), Богородице Діво (три рази), Слава Отцю і Сину, і Святому Духу і нині, і присно, і во віки віков. Амінь.

П'ятий день

Свята Анна – мати терпеливости

Подивляймо велику терпеливість святої Анни, її постійність у терпінні та журбі. А була вона терпеливою у великій мірі. Вона не нарікала й не скаржилася тоді, як жидівські жінки називали її грішницею та Богом від-киненою. Вона надіялась постійно на Бога та була певна, що Бог змінить усе на добре.

Призадумаймось над цим, як вірно та по-геройськи виповнює Вона свій важкий обіт. Ледве її Доня, Пречиста Діва, скінчила третій рік життя, скла-дає Вона жертву зі своєї великої материнської любови та віддає з хати свою одиноку найлюбішу дитину.

Сильною в молитві була св. Анна, сильною була Вона й у терпеливості. Вона проливала обильні сльози, як відпроваджувала дитину до святині, та ці сльози були слізьми вдячности та любови до Бога, що дарував їй цей великий скарб. Серед тої дороги говорила св. Анна: “Божа нехай діється воля”.

Саме тоді, коли рвуться нитки нашої терпеливости, спішім до св. Анни та просім її навколішках про терпеливість та уповання на Божу волю.

Молитва

Люба наша Нене св. Анно. Згадай про це велике щастя, що Тебе вибрав Бог з-поміж міліонів святих жінок на Неньку Матері Відкупителя. Згадай і про те велике відзначення, яким Ти тішишся навіки, що Тебе почитають і величають як дійсну бабусю нашого Спасителя, та що оглядаєш Свою Доню, Пречисту Діву Марію як Царицю неба, що сидить по правиці Свого Сина Ісуса Христа. Через ці великі радості вислухай нас, о свята та вічно щаслива Нене Анно, та дай нам тішитися цим, що наші молитви будуть вислухані тому, що їх заносимо до Бога на руки Твого материнського серця та заступництва. Свята Анно, зглянься в наших тривогах та дочасних потребах. Особливо будь нашою заступницею в годині нашої смерти, щоби ми могли в Твої святі руки віддати нашу душу. Амінь.

Отче наш (три рази), Богородице Діво (три рази), Слава Отцю і Сину, і Святому Духу і нині, і присно, і во віки віков. Амінь.

Шостий день

Свята Анна – ненька вбогих та терплячих

Про святу Анну знаємо, що Вона походила з царського роду та сама була заможною жінкою. Мимо цього відчувала Вона нужду та потреби ближніх до такої міри, що стала Вона Матір'ю бідних, нещасливих, потре-буючих та терплячих.

Ми у своєму житті упадали не раз на дусі, коли нездужали або спинились у лихому положенні. Тоді ми дуже зле робили. Ми забували тоді, що маємо добру та люблячу Матір в нашій добрій та великій Нені св. Анні.

Спішім, отже, до Неї. Вона має для нас добре серце, співчуває з нами та поможе нам у всьому, де тільки зможе. Вискажім, отже, їй з довір'ям нашу скаргу та наші потреби, а Вона поможе нам, оскільки ми з упованням звертатись до Неї будемо.

Молитва

Блаженна Нене Анно. Ти – достойна Мати Марії та правдива Бабуся нашого Господа Ісуса Христа. Ми почитаємо й прославляємо Тебе дитячим серцем та просимо про Твоє заступництво перед Богом. Благаємо Тебе через Твоє різдво та через Твій блаженний відхід з цього світу, дай нам святе життя та святу смерть. Наша дорога свята Анно, проси Ісуса, з котрим Ти була так близько споріднена, щоби через любов, якою Ти горіла до Нього, а Він до Тебе, скріпив нас у наших злиднях та вислухав нас у наших потребах, а головно, щоби уділив нам бодай іскорку Вашої обопільної любови, яка занялась би в наших серцях, та горіла так, щоби ми в ній вмерли та навіки осягнули небо. Амінь.

Отче наш (три рази), Богородице Діво (три рази), Слава Отцю і Сину, і Святому Духу і нині, і присно, і во віки віков. Амінь.

Сьомий день

Свята Анна – праведна та любляча мати для своїх почитателів

Знаємо про це, що святі, хоча й моляться за кожного чоловіка, однак більше попирають просьби тих людей, що ревніше призивають їх помочі. Це стосується особливо св. Анни і коли ми стаємо її правдивими дітьми та ревними слугами, тоді Вона палкіше заступається за нас перед Своїм Внуком Ісусом Христом і певно не відмовить нам у наших проханнях, але виявить нам Свою материнську любов.

Тому будьмо ревними почитателями св. Анни й віддаваймося під її особливу охорону та окажімся її дітьми, а Вона з певністю відкриє нам Своє материнське серце.

Молитва

Будь поздоровлена, достойна Нене Марії та правдива Бабусе Ісуса Христа. Ти, повна доброти та милосердя, маєш для нас, Своїх діточок, любляче серце. Візьми нас під Свою опіку й захорони нас під покровом Твоєї солодкої доброти. Скажи Богові, що Ти є нашою Ненею, й нехай нам добре ведеться за Твоїм заступництвом.

Просимо Тебе, дорога Нене Анно, задля Твоїх терпінь та радостей, які Ти зазнала, перебуваючи з Христом та Марією на землі, позволь нам бути відданими Тобі в житті та в годині смерти й виєднай нам у Бога вічну щасливість. Амінь.

Отче наш (три рази), Богородице Діво (три рази), Слава Отцю і Сину, і Святому Духу і нині, і присно, і во віки віков. Амінь.

Восьмий день

Св. Анна – неня всіх нас

Щоби пізнати велич св. Анни, призадумаймося над її земною ріднею. Свята Анна мала за Доню Марію, Блаженну Діву, а за супруга – св. Йоакима, за зятя – св. Йосифа. Святий Йосиф був опікуном та кормителем Ісуса Христа. Свята Анна є, отже, мовби головою та старшиною над цими всіма особами.

І мало цього. Через ці святі особи є Вона й нашою особлившою покровителькою. А саме: через особу Діви Марії, чистої Доні святої Анни, є Вона особлившою покровителькою малих дітей, дівиць та молодців. Вона є готовою боронити їх усіх в недугах і зберігає їх чистоту й бажає стати для них люблячою Ненькою й Опікункою. Через св. Йоакима, її святого подруга, хоче Вона бути світлою Дорадницею, та печаливою Ненькою для усіх батьків родин та матерів. їм хоче Вона помагати у вихованні в Божому страху їх дітей і хоче дораджувати їм у полагоджуванні домашніх діл. Через св. Йосифа, її славного та почести достойного зятя, хоче Вона стати дбайливою та люблячою Ненькою для всіх станів. Тому то йдім до нашої Неньки, до нашої заступниці та по-мічниці, й заявім їй, повні дитячої простоти та віри, що хочемо лишитися її вірними дітьми через ціле наше життя. Почитаймо її щоденно, тоді Вона буде нашою праведною Ненькою, особливо в годині нашої смерти.

Молитва

Глянь на нас, свята Нене Анно, що тут зібрані клячимо, щоби Тебе гідно почтити й щоби Тобі поручити наше тіло й душу. Не опускай нас, наша Нене, бо ж ми є Твоїми діточками, та не відкидай нас від Твого лиця, бо ми, як зовсім убогі діти, благаємо о Твою поміч та могутнє заступництво. Гляди, Нене! Тобі поручаємо наші душі, Тобі жертвуємо наше тіло та Тобі даруємо наше серце. Для Твоєї великої любови, якою Ти горіла до Ісуса й Марії, благаємо Тебе, зволь нам помагати в наших бідах та трудах нашого життя, та в наших потребах і будь нам у всьому нашою доброю та дбайливою ненею. Про це Тебе дуже гаряче благаємо. Амінь.

Отче наш (три рази), Богородице Діво (три рази), Слава Отцю і Сину, і Святому Духу і нині, і присно, і во віки віков. Амінь.

Дев'ятий день

Свята Анна є ненькою, що може все у Бога

Подивляймо цю велику ласку й це відзначення, яким Бог наділив св. Анну. Він обіцяв їй, що уділить їй всього, що вона буде благати для своїх діточок. Чи міг би Ісус відмовити бодай в одній просьбі св. Анні, своїй Бабусі. Наша земна бабуся не відмовила би нам ані в одній просьбі, а кожну сповнила б. Тим більше св. Анна, наша небесна Бабуся виповнить наші просьби і засту-питься за нами перед Ісусом Христом. Бо й як же міг би Ісус не вислухати своєї Бабуні, св. Анни, коли Вона проситиме за нами. Так є. Свята Анна є могуча перед Богом.

Звертаймося, отже, до св. Анни в кожній нашій потребі, а Вона досить могуча, щоби нам помогти. Призиваймо її в кожній нашій журбі, а Вона є все готова розрадити нас. Благаймо її про раду та поміч, а Вона все і всім поможе нам. Ми не можемо вичислити всіх висвідчених ласк та чудес, котрими св. Анна порятувала своїх дітей у різних нещастях та потребах.

Саме тому кличемо до нашої святої Неньки, кличемо повні довір'я, бо сам Христос дав їй силу помагати всілякому, кому Вона тільки схоче.

Для того призиваємо Тебе, блаженна св. Нене Анно, будь нам Ненькою, будь Заступницею, будь нашою Посередницею перед Твоєю Донею Марією та Ісусом, її божественним Сином, а нашим Спасителем і Суддею.

Молитва

Гляди на нас, св. Нене Анно! Дев'ятий раз призиваємо сьогодні Твого особливого заступництва й помочі. Глянь ласкаво на Твоїх дітей, що через дев'ять днів просили гаряче й постійно про Твою материнську захорону. Вислухай нас, св. Анно, в нашій потребі й уділи нам ласки (вказати просьбу), якщо така є Божа воля, або поможи нам нести кріпко цей хрест. Прирікаємо Тобі, св. Анно, що ціле наше життя хочемо бути Твоїми вірними й слухняними дітьми. Будь же ж нашою Ненькою, дораджуй, помагай та неси наші журби. Особливо просимо Тебе про Твою святу приявність у годині нашої смерти, щоби ми повні жалю, віддання та любови могли віддати нашу душу в руки на-шого Сотворителя. Амінь.

Отче наш (три рази), Богородице Діво (три рази), Слава Отцю і Сину, і Святому Духу і нині, і присно, і во віки віков. Амінь.

За матеріалами видання:
Дев’ятниця до святої Анни. – Львів: Стрім, 1996. – 28 с.